Тарас Корнієнко, головний агроном Групи компаній «Агрейн»
З огляду на воєнний стан, суттєве подорожчання логістики та періодичні труднощі із забезпеченням добривами, у ГК «Агрейн» переглянули підходи до системи живлення культур. Сьогодні ключовим орієнтиром є не лише планові норми внесення, а фактична наявність елементів живлення в ґрунті та їх доступність для рослин у конкретних умовах сезону.
Ми системно оптимізуємо витрати на мінеральне живлення завдяки регулярному проведенню агрохімічних аналізів, оцінці вологозабезпечення та детальному моніторингу показників родючості ґрунтів. Такий підхід дозволяє ухвалювати більш точні й обґрунтовані рішення щодо норм і форм добрив. У результаті нам вдалося досягти відчутної економії ресурсів без втрати ефективності: використання азотних добрив скорочено на 40%, а комплексних фосфорно-калійних — на 20%.
Паралельно ми оптимізували систему захисту рослин. Логістика ЗЗР вибудувана таким чином, щоб основні обсяги препаратів надходили на централізовані склади підприємств у березні–квітні, безпосередньо перед початком активного сезону. Частину засобів захисту закуповуємо заздалегідь, формуючи базовий запас, тоді як іншу частину — ситуативно, вже під час вегетації, залежно від фактичного фітосанітарного стану посівів. Це дає змогу гнучко реагувати на зміну погодних умов, розвиток хвороб і шкідників, а також оперативно коригувати систему захисту — як у бік повного забезпечення необхідними препаратами, так і в напрямі заміни окремих продуктів більш ефективними або економічно доцільними аналогами.
Загалом у поточному сезоні ми зробили акцент на максимально ефективних і економічно виправданих системах захисту, що дозволяють стабільно контролювати фітосанітарний стан посівів. Важливу роль у підвищенні ефективності відіграють технології точного землеробства. Саме вони дають можливість диференційовано підходити до внесення ресурсів, враховувати неоднорідність полів і уникати перевитрат.
З метою підвищення прибутковості ми також переглянули структуру посівних площ, зосередившись на більш рентабельних культурах, та адаптували технології їх вирощування під нові економічні реалії. Зокрема, у вирощуванні кукурудзи вдалося суттєво оптимізувати норми внесення азоту: якщо раніше в середньому застосовували 120–150 кг/га, то нині, завдяки елементам точного землеробства та глибшій аналітиці, обмежуємося близько 85 кг/га без втрати продуктивності.
У підсумку комплексний підхід — від аналізу ґрунтів до гнучкого управління ресурсами — дозволяє не лише знижувати витрати, а й забезпечувати стабільність виробництва навіть в умовах високої невизначеності.
