Олександр Буднік, керівник напрямку тваринництва Групи компаній «Агрейн»
У годівлі корів для нас важливо знайти правильний баланс між енергією та протеїном, забезпечити тварин усіма мікро- та макроелементами, і тільки тоді можемо розраховувати на успішне виробництво молока та відтворення стада. У нас на кормову базу відведено близько 1500 гектарів землі, з яких приблизно 500 гектарів під люцерною, інші площі – під силосною кукурудзою. Нині близько 80% у розрахунку сухої речовини основного корму становить силос.
Збирання силосної кукурудзи виконуємо тоді, коли зернівки в качанах досягають воскової або молочно-воскової стиглості, а листя залишаються зеленими. Пізньостигла кукурудза не завжди встигає досягти цієї фази стиглості, тому збирання її здійснюємо до перших морозів за допомогою силосних комбайнів з корн-крекерами, що зрізають і подрібнюють зелену масу та качани. Висота зрізу становить 30-40 см, розмір частин силосу – 1-2 см.
Силос із кукурудзи збираємо, коли вміст вологи в ній не нижчий за 65%. За вологості зеленої маси менше 60%, може виникнути проблеми із її трамбуванням. Ми не зможемо забезпечити якість трамбування, а відповідно зберегти якість зеленої маси в силосі. Великі частинки сухої речовини є вкрай небажаними, оскільки вони спрацьовують як подушка й не дозволяють отримати високу ступінь ущільнення, а кисень, що залишається навколо них, створює гарне середовище для розвитку гнилісної мікрофлори. Тому чим щільніше ми утрамбуємо зелену масу кукурудзи, тим менше там залишиться вільного кисню для розвитку бактерій, і тим більше поживних речовин ми збережемо в майбутньому силосі.
