М’ясне скотарство в Україні вже багато років поспіль розвивається в умовах турбулентності галузі. Якщо ще кілька років тому великої рогатої худоби м’ясних порід налічувалося понад 100 тис. голів, то нині лишилося близько третини. Серед причин скорочення поголів’я — тривалий строк окупності інвестицій, низька рентабельність, відсутність підтримки з боку держави та низька культура споживання яловичини в країні.
Утім, незважаючи на труднощі цього бізнесу, є чимало гравців ринку, які заробляють і готові надалі інвестувати в його розвиток. Серед лідерів галузі — компанія «Агрікор Холдинг» (входить до агрогрупи «Агрейн»). Підприємство має поголів’я понад 5 тис. голів і працює на Чернігівщині за однією з найефективніших технологій випасу м’ясних порід великої рогатої худоби у світі.
Тварин вирощують за американською технологією, яка передбачає вільний випас і безприв’язне утримання, що дозволяє втримувати баланс між економією й рентабельністю. Так, телята на випоюванні здатні дати більший приріст, але зростають витрати на молоко чи його замінник, корм чи комбікорм. На випасі собівартість годівлі нижча завдяки наявності материнського молока та трави на пасовищі. Крім того, ця технологія вирощування передбачає мінімум інфраструктури — потрібні тільки навіси для захисту від сонця та вітру, приміщення для розтелення корови та вакцинації тварин.
Технологія складається з двох підпроцесів: вирощування телят і відгодівля. Після народження телят утримують із коровою на підсосі, а у віці 4–7 місяців відлучають і поміщають на відгодівельні майданчики на 12–15 місяців.
На випасах тварини перебувають із квітня по грудень: для підприємства тривалий період випасу — це можливість знизити собівартість виробленої продукції. Утім, у цьому питанні потрібно ухвалювати збалансоване рішення. За відсутності снігу стадо може бути на випасі хоч до лютого. Проте рішення збільшити строк використання природних пасовищ і зменшити витрати на годівлю може призвести до втрат поголів’я: якщо тільна корова отримує з травою недостатньо поживних речовин, це може призвести до народження слабкого теляти чи навіть аборту. Тому стандартний період випасу в підприємстві — 180–205 днів.
Улітку тварини харчуються тільки травою, кожні 2–3 дні їх переганяють на нову ділянку. Коли пашні меншає — підвозять сіно й солому. З переходом на стійловий період раціон тварин складається із силосу, сінажу та соломи.
Що три місяці тварин, які перебувають на відгодівлі, зважують. Холдинг досяг добрих середньодобових приростів: у телят на підсосі, в період споживання молока та комбікорму — 1,9–2 кг, у період відгодівлі — 1,150–1,650 кг. Після досягнення необхідної товарної ваги (для шароле і лімузин — 700–750 кг, абердин і поліська — 500–600 кг), тварин відправляють на продаж.