Система живлення на основі зон продуктивності: досвід ГК “Агрейн”

Сучасне агровиробництво потребує не лише впровадження інноваційних технологій, але й їх ефективного застосування з урахуванням специфіки кожного гектара. Одним із ключових напрямків для Групи компаній “Агрейн” стала розробка та впровадження системи диференційованого живлення на основі зон продуктивності. Цей підхід дозволяє оптимізувати витрати на добрива, підвищити врожайність і зберегти здоров’я ґрунту.

До початку повномасштабного вторгнення ми мали аналітичні дані із 100 тис. га земель, що дозволяло вибудовувати оптимальні стратегії агровиробництва. Завдяки сучасним методам моніторингу та аналізу ґрунтів, ми могли прогнозувати врожайність, мінімізувати ризики та підвищувати ефективність використання ресурсів.

Маючи власні елеватори, ми отримали можливість не лише більш точно оперувати даними врожайності, а й покращити логістику зберігання та транспортування продукції. Це дозволило нам оптимізувати процеси управління запасами, зменшити втрати під час зберігання та забезпечити стабільність поставок навіть у складних умовах.

Досвід та напрацьовані стратегії дали нам змогу швидко адаптуватися до нових викликів, зберігаючи високу ефективність роботи та стійкість агровиробництва.

Технологічне оновлення: від техніки до аналітики

Для підвищення ефективності компанії було придбано сучасну сільгосптехніку, переважно бренду John Deere. Це дозволило значно покращити точність агрономічних операцій та підвищити ефективність управління полями. Зокрема, завдяки використанню сучасного обладнання ми отримали високоточні карти врожайності, що усунуло необхідність об’єднання даних із різних систем і мінімізувало ризик похибок у процесі аналізу.

На початковому етапі впровадження технологічних рішень ми не просто аналізували врожайність, а прагнули глибше зрозуміти фактори, що впливають на її зміну. Для цього:

Придбано високоточний розкидач добрив, що працює за диференційованим принципом. Це дозволяє оптимально розподіляти добрива залежно від потреб кожної ділянки поля.

Впроваджено системи диференційного висіву на сівалках, що сприяє точному висіву насіння відповідно до попереднього аналізу ґрунту та рівня його родючості.

Здійснено роздільне внесення добрив, яке враховує не лише поточні фази розвитку рослин, але й погодні умови, що забезпечує ефективніше використання ресурсів та зниження витрат.

Використано спеціалізовані системи внесення добрив при культивації, що сприяє рівномірному розподілу поживних речовин у ґрунті, забезпечуючи кращий ріст і розвиток рослин.

Крім того, значну увагу було приділено аналітиці та використанню цифрових рішень. Впроваджено програмне забезпечення для обробки та аналізу даних, що дозволяє швидко отримувати інформацію про стан полів, прогнозувати врожайність та приймати обґрунтовані агрономічні рішення.

Підхід до зон продуктивності

Різноманіття ґрунтових умов у регіонах нашого господарювання (від Бессарабії до Полісся та Харківщини) спонукало нас до глибшого аналізу продуктивності земель. Визначення зон продуктивності розпочали не з історичних даних урожайності, а з аналізу причин її змін.

Було розроблено власний алгоритм зон продуктивності та проведено масштабний експеримент на площі 30 тис. га:

• Виконано детальний агрохімічний аналіз ґрунту за показниками гумусу, макро- і мікроелементів.
• Проведено відбір ґрунтових проб із високою щільністю.
• Побудовано карти зон продуктивності в SMS Advanced на основі даних техніки John Deere.
• Співставлено результати аналізів із врожайністю.
• Виявили закономірності, що на продуктивність земель найбільше впливає склад ґрунту, а не просто рівень внесених добрив. Наприклад, на піщаних ділянках навіть максимальна кількість добрив не дає змоги отримати більше ніж 3 т/га соняшнику або 10 т/га кукурудзи. Водночас, у зонах із багатими ґрунтами потенціал значно вищий.

Оптимізація внесення добрив

Завдяки проведеному агрохімічному аналізу ми змогли встановити оптимальні норми внесення добрив для кожної агрозони відповідно до її потенціалу та ґрунтових характеристик, а також розрахувати економічну доцільність підвищення врожайності в окремих зонах, що дало змогу ефективніше розподіляти ресурси.

Одним із ключових кроків стала закупівля сучасного диференційного розкидача добрив. Основна мета – не просто розподіл добрив, а їх економічно обґрунтоване використання, що дозволяє уникати зайвих витрат на добрива в зонах із високим рівнем фосфору, зменшувати негативний вплив на довкілля через надмірне внесення мінеральних речовин і підвищувати рентабельність виробництва за рахунок оптимізації витрат на добрива.

Перехід до роздільного внесення добрив дав можливість:

• використовувати азотні добрива в різні фази розвитку рослин, адаптуючи їх внесення до погодних умов та фізіологічних потреб культур;
• контролювати норму внесення добрив під час культивації стало простіше – це особливо важливо для підживлення кукурудзи та інших культур.
• співставляти запаси основних елементів у ґрунті з потенційною врожайністю конкретних ділянок, що сприяє точнішому плануванню агротехнічних заходів;
• застосовувати сучасні системи аналізу для розрахунку рентабельності, визначаючи доцільність підвищення доз залежно від вартості ресурсів та економічного ефекту.
• Крім того, ми здійснили модернізацію сівалок, оснастивши їх системами диференційного висіву. Це дозволило контролювати норми висіву насіння відповідно до продуктивного потенціалу ґрунтів на різних ділянках, впроваджувати точне внесення рідких добрив у момент сівби, що сприяє ефективнішому стартовому розвитку рослин, зменшити витрати на насіння та добрива, підвищуючи ефективність використання кожного ресурсу.

Аналіз NDVI та контроль ефективності

Моніторинг індексу NDVI допомагає оцінити ефективність наших технологій. Наприклад, на початкових етапах поле може бути строкатим через нерівномірний розвиток рослин. Проте після впровадження диференційованого живлення воно поступово вирівнюється. Це свідчить про покращення забезпечення рослин необхідними елементами та ефективніше використання ресурсів.

Наш підхід базується на впровадженні ключових напрямків точного землеробства. А саме:

• Точна агрохімія – детальні аналізи ґрунту для оптимізації витрат на добрива.
• Оздоровлення ґрунту – мікробіологія, сидерати, органічні добрива, меліоранти.
• Точне землеробство – рух техніки по картах-завданнях для зменшення витрат.
• Strip-Till – мінімізація витрат на добрива та зменшення технологічних операцій.
• Диференційований посів – оптимізація насіння та підвищення врожайності.

Технологічні підходи та програмне забезпечення

Ми працюємо за картами-завданнями, що виключає людський фактор. Усі процеси автоматизовані, що унеможливлює помилки операторів. Паралельно впроваджуємо енергоощадні та ґрунтоощадні технології. Наприклад, система Strip-Till дає позитивні результати, і ми працюємо над її подальшою оптимізацією.

Для збору та аналізу даних використовуємо програми Cropwise і SMS Advanced. Вони допомагають оптимізувати процеси та приймати обґрунтовані агрономічні рішення. Також експериментуємо з навчанням штучного інтелекту, щоб визначати зони продуктивності. Поки що це вимагає глибокого аналізу, але очікуємо перші результати вже за рік.

У найближчих планах:

Комплексний аналіз ґрунту – контрольні заміри для визначення фактичного виносу елементів, що дасть змогу коригувати стратегію удобрення та підвищувати ефективність використання ресурсів.

Розвиток точного землеробства – подальше впровадження диференційованого внесення добрив та посіву з урахуванням змінної продуктивності ґрунту.

Впровадження біологічних препаратів для підтримки здоров’я ґрунту, зокрема мікробіологічних інокулянтів і стимуляторів росту, які покращують засвоєння поживних речовин рослинами.

Використання штучного інтелекту – навчання алгоритмів AI для автоматизації аналізу зон продуктивності та прогнозування врожайності, що допоможе більш точно планувати агротехнічні заходи.

Фінансовий ефект та стратегія розвитку

Наші технологічні рішення спрямовані не лише на підвищення врожайності, а й на підвищення рентабельності. Ми принципово застосовуємо диференційоване внесення, оскільки різні зони мають різні потреби, що дозволяє знижувати витрати на добрива без втрати продуктивності.

Розрахунки довели ефективність цього підходу: у деяких зонах ми мінімізували внесення добрив, але врожайність залишилася майже незмінною завдяки запасам ґрунтових ресурсів. Аналіз у динаміці 3-5 років показує, що ця стратегія не лише економічно вигідна, а й сприяє збереженню родючості ґрунтів. Очікується, завдяки подальшому впровадженню інноваційних технологій, рентабельність може зрости на 15-20%.

Приклад:

На полі з різними типами ґрунтів:

Зона 1 (низька продуктивність): зниження норми добрив на 30% без втрати врожайності.

Зона 2 (висока продуктивність): збільшення врожайності на 2 т/га за рахунок правильної підгодівлі.

Оптимізація норм внесення дозволяє досягти ефективного балансу між економією коштів і підтриманням високої продуктивності, оскільки дозування добрив розраховується з урахуванням реальних потреб рослин та наявних ресурсів ґрунту, що дає змогу уникнути надмірного використання хімікатів, знизити собівартість продукції та запобігти деградації земельних ресурсів.

Висновки

Наш підхід до агротехнологій базується на комплексному аналізі ґрунту, точному землеробстві та економічних розрахунках. Усе, що ми робимо, спрямоване на отримання максимального результату за оптимальних витрат. Завдяки цьому ми не лише підвищуємо врожайність, а й покращуємо загальну ефективність агровиробництва.