Скільки компаній, стільки і стратегій впровадження точного землеробства. Деякі господарства закуповують інструменти мірою їх відкриття для себе, а деякі мають чіткий план з певною послідовністю. Як відбувається диджиталізація в Групі компаній «Агрейн», як воєнні дії вплинули на її стратегію та в якому напрямку вона планує розвиватися в найближчі роки, розповідає керівник відділу диджиталізації агрогрупи «Агрейн» Олександр Мустіпан.
— Олександре, як впроваджують технології точного землеробства в господарствах агрогрупи «Агрейн»? Який шлях вже пройшли і на якому зараз етапі?
— Ми впроваджуємо елементи точного землеробства комплексно: від обробітку ґрунту, посіву та живлення рослин до захисту культур і збирання врожаю. Наша техніка оснащена системами автонавігації з високоточним сигналом, що забезпечує максимальну ефективність польових робіт.
Для контролю збирання врожаю та забезпечення аналітики всі наші комбайни обладнані системами картографування.
Зараз активно використовуємо моніторинг полів, проводимо детальний аналіз ґрунту, визначаємо зони дефіциту елементів живлення та продуктивності. Також встановили системи посекційного відключення на самохідні обприскувачі й переобладнали механічні сівалки для точного висіву.
Додатково впровадили метеомоніторинг і аналіз погодних умов, що дає змогу ефективно планувати аграрні операції. Використовуємо лінії навігації та авторозвороти, роботи проводимо за заздалегідь визначеними технологічними коліями. Застосовуємо функціонал AMS John Deere для автоматизації всіх виробничих процесів від обробітку ґрунту до збирання врожаю завдяки технології AutoPath.
— Як повномасштабне вторгнення вплинуло на впровадження інновацій у вашій компанії?
— Повномасштабне вторгнення стало серйозним викликом. На жаль, є фактори, які не піддаються нашому контролю: наприклад, під час оголошення повітряної тривоги активуються засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ), що блокують усі сигнали. У такі моменти техніка змушена простоювати. Ми розуміємо, що йдеться про безпеку людей, тому ці ризики приймаємо з розумінням. Водночас під час планування робіт тепер зважаємо на ймовірність таких простоїв, тоді як раніше розрахунок базувався на максимально можливій продуктивності техніки.
Попри складну ситуацію, ми активно впроваджуємо інновації. Завдяки системам точного землеробства контролюємо точність руху, швидкість, норми насіння, добрив, ЗЗР. Це ключові чинники, що найбільше впливають на формування врожаю і становлять значну частину собівартості.
У нас уже всі виробничі процеси не просто оцифровані — ми постійно працюємо над підвищенням їхньої деталізації. Зокрема, фіксуємо глибину обробітку ґрунту, здійснюємо відеоконтроль виконання робіт, збираємо дані про вологість ґрунту та метеоумови безпосередньо з техніки. Наш принцип — інтеграція всіх наявних систем для отримання ефекту синергії від їх використання.
У нас є 15-річна історія даних про поля. Це не просто архів, а база для рішень, які справді працюють. Така база знань дає змогу виявляти закономірності, аналізувати динаміку врожайності, розпізнавати тренди та прогнозувати поведінку культур у різноманітних погодних і технологічних умовах.
Щоб мати повну картину, ми поєднуємо історичні дані з актуальною інформацією, отриманою через супутниковий моніторинг. Це дає змогу відстежувати стан посівів у реальному часі й оперативно реагувати на зміни.
— Наскільки складно впроваджувати новації в «Агрейні», зважаючи на широку географію діяльності агрогрупи?
— Це диктує певну специфіку. Плануємо впродовж кількох найближчих років дообладнати всю самохідну техніку — трактори, розкидачі, обприскувачі — відеокамерами. Це допоможе не лише підвищити рівень контролю за якістю виконання агротехнічних операцій, а й забезпечити прозоре використання матеріально-технічних ресурсів. Уже зараз ми бачимо позитивні результати на тій техніці, де камери встановлені.
Наші поля розташовані у різних областях України. Відстань між найпівденнішим полем в Одеській області й найпівнічнішим у Чернігівській становить 1000 км. Навіть у межах однієї області відстань між полями може бути значною. Наприклад, у Чернігівській області ми маємо 35 тис. гектарів в обробітку, і відстань між крайніми ділянками — 300 км.
— Як в «Агрейні» реалізована система контролю руху врожаю від збирання на полі до доставлення на елеватор?
— Ми здійснюємо повний контроль за рухом врожаю на всіх етапах:
1. Завдяки системі картографії бачимо врожайність з кожної частини поля, а також обсяг зібраного врожаю по кожному комбайну окремо, що дає змогу здійснювати детальний аналіз ефективності збирання.
2. Розвантаження з комбайнів відбувається лише в бункери-перевантажувачі, обладнані тензодатчиками для фіксації ваги, Bluetooth-мітками для ідентифікації та камерами для візуального контролю процесу. Це унеможливлює несанкціоноване зсипання врожаю та дає змогу фіксувати точні показники по кожній одиниці техніки.
3. Завантаження зерна в зерновози здійснюється лише за наявності RFID-картки, прив’язаної до конкретного автомобіля, та відповідної ТТН на перевезення. На цьому етапі ми вже маємо точну інформацію про вагу зерна, яке потрапило до машини. Для зручності й точності в кабіні трактора встановлено ваговий дозатор, який виконує функцію дублювального дисплея (тракторист у реальному часі бачить вагу зерна в бункері) та функцію дозованого видавання: оператор задає необхідну вагу для завантаження в зерновоз. Це допомагає уникнути штрафів за перевантаження, а також унеможливлює затримки на логістичному етапі, пов’язані з необхідністю досипати або зсипати зерно для досягнення потрібної ваги.
4. На ваговій через RFID-зчитувач автоматично формується та заповнюється ТТН, відбувається звіряння фактичної ваги з даними, отриманими під час завантаження.
5. На елеваторі зерновоз, відповідно до електронної черги, заїжджає на вагову, де також за допомогою RFID-технології формується ТТН, фіксується прибуття та автоматично виконується зважування.
На всіх етапах транспортування здійснюється безперервний моніторинг руху зерновозів за допомогою GPS-трекерів. Це дозволяє контролювати маршрут, виявляти відхилення чи позапланові зупинки, а також отримувати дані з бортових систем машин — витрати пального, пробіг, оберти двигуна, навантаження на вісь. Уся система спрямована на забезпечення прозорості, точності та безпеки транспортування врожаю.
— Хто здійснює облік і контроль?
— Організацією системи обліку та контролю в «Агрейн» займаються відділ управлінської звітності та відділ диспетчеризації, а створенням і підтримкою системи — IT-відділ.
Також працюємо над інтеграцією нових технологій, таких як електронні ТТН та автоматизація збирання зерна і збереження врожаю на елеваторах.
— Чи використовуєте цифрові платформи? Які переваги кожної ви могли б виділити, зважаючи на досвід застосування?
— Без цифри — нікуди. У нас працює цілий арсенал систем: Cropwise Operations, Power BI, Wialon, John Deere Operations Center та інші.
Система Cropwise надає доступ до ключової інформації про поля, супутникові знімки, статус агрономічних робіт, поточні погодні дані, звіти про стан полів тощо. Кожен працівник може отримати різний рівень доступу до історії кожного поля та переглянути плани робіт на найближчі кілька років.
Агрономи можуть формувати детальні звіти з фото та коментарями безпосередньо в мобільному додатку, які автоматично синхронізуються з вебверсією. Для оперативної комунікації впроваджено телеграм-бот, який інформує про створення нових звітів.
Усі дані, зібрані через Cropwise, автоматично передаються в систему Power BI, де відбувається їх об’єднання з іншими джерелами інформації. За допомогою Power BI можемо відстежувати врожайність по культурах і полях, контролювати витрати на добрива, ЗЗР і пальне, а також аналізувати ефективність використання техніки.
Окремий модуль Telematics Cropwise Operations дає змогу в режимі реального часу реагувати на проблемні ділянки, коригувати технологічний процес, а також контролювати виконання польових операцій від транспортування ресурсів до збирання врожаю.
Wialon — це система GPS-моніторингу транспорту і техніки. Вона дає змогу в реальному часі відстежувати місцерозташування техніки, контролювати маршрути, швидкість, витрати пального й тривалість виконання робіт у полі.
John Deere Operations Centre дає змогу дистанційно керувати польовими операціями, технікою та обладнанням. Завдяки інтеграції з операційним центром John Deere ми можемо оцінювати як очікувану, так і фактичну продуктивність виконання завдань і використання машин. Усі дані з господарства збираються безпосередньо в Operations Centre, що значно спрощує процеси.
Управління ТМЦ здійснюється за допомогою системи QR-кодування. Кожну партію продукції (наприклад, насіння) маркуємо штрих-кодом, який можна зчитати мобільним пристроєм. Це дає змогу отримати повну інформацію про номенклатуру і кількість, уникати помилок під час видавання матеріалів, контролювати рух ресурсів від складу до агронома, а головне — забезпечити прозоре списання ТМЦ. Ця система інтегрована з 1С та Power BI.
Ми також експериментуємо з впровадженням штучного інтелекту для визначення зон продуктивності в межах поля.
Загалом перевага цифрових платформ полягає в їхній доступності з будь-яких пристроїв — смартфонів, планшетів, ноутбуків.
— Яка техніка сьогодні представлена в технопарку «Агрейн»?
— У 2021 році ми оновили комбайновий парк, придбали шістнадцять сучасних машин: дванадцять John Deere S770i та чотири New Holland CR8.90. Найкраще себе зарекомендували комбайни John Deere S770i, які вирізняються компактністю та економічністю. Витрати пального на гектар у них на 20% нижчі у порівнянні з більш потужними аналогами.
Перевагу надаємо техніці John Deere із телеметричною системою JDLink — вона ефективна й універсальна.
У сівбі особливо ефективні сівалки Horsch Maestro — перша з них була придбана п’ять років тому, а сьогодні в техпарку вже п’ять таких машин. Вони демонструють стабільно високу якість висіву на різних типах полів. Для сівалок KINZE ми додатково закупили комплекти Precision Planting, що дозволило значно підвищити точність висіву та адаптивність техніки до умов поля. Для прямого висіву ми застосовуємо 6-метрові сівалки Horsch Focus.
З упровадженням технології диференційного внесення добрив застосовуємо розкидачі Amazone ZG-TS об’ємом 10 м³. Це обладнання дозволяє досягти продуктивності до 1000 га за добу, забезпечує рівномірне розподілення добрив. Усі операції автоматично фіксуються в електронній системі — як за вагою, так і за обсягом внесення, що дає змогу формувати карти внесення та здійснювати контроль.
Парк самохідних обприскувачів представлений моделями John Deere 4030, John Deere 4044, Horsch Leeb та Amazone Pantera. Обприскувачі John Deere та Amazone обладнані системою RowSense, яка за допомогою камер визначає рядки посівів, що дозволяє точно рухатися міжряддями навіть із широкими шинами. Це особливо важливо для ефективної роботи на піщаних ґрунтах.
Оскільки ми застосовуємо різні підходи до обробітку ґрунту — глибоке розпушування, дискування, strip-till — використовуємо спеціалізовану техніку. Дискові борони — це переважно широкозахватні Lemken Rubin. Культиватори — Bednar та Case Tiger Mate. Для стрічкового обробітку використовуємо агрегати Orthman і StripCat.
Усю техніку підбираємо з урахуванням сівозміни, запланованої на п’ять років наперед.
— Як організований рух техніки технологічними коліями? Аграрії зазвичай говорять, що це надто складно.
— Ми створили за допомогою систем точного землеробства маршрути, що дає змогу техніці чітко рухатися заданими маршрутами слід у слід. Крім зменшення ущільнення ґрунту, це позитивно впливає на розвиток рослин і збільшує врожайність. Також сприяє економії пального, адже рух коліями дозволяє техніці їхати рівномірно.
Прокладання технологічних колій дозволило нам заощадити до 10% часу на проведенні сільськогосподарських операцій. А це важливо, особливо під час сівби, адже ми бачимо чітку кореляцію між термінами проведення сівби та врожайністю на деяких культурах.
— Які переваги застосування точного сигналу і RTK-станцій у вашій роботі?
— Передусім це можливість у реальному часі визначати місцерозташування техніки з точністю до сантиметра.
Наявність RTK-станцій дозволяє техніці працювати без перекриттів, якщо агрегат оснащений системою автоматичного відключення секцій. Окрім того, економія на пальному може сягати до 5% залежно від операції, оскільки трактор працює цілодобово, споживаючи 400–600 л пального на добу.
Ще один важливий аспект — витоптування. Скажу просто — без RTK ми б втрачали гектари. За середніми підрахунками, під час обприскування кукурудзи з урожайністю 8 т/га можна отримати додатковий прибуток приблизно 30 дол./га.
Особливо ефективне використання RTK в технології strip-till, яка дозволяє надзвичайно точно виконувати обробіток ґрунту. Ба більше, RTK-система дозволяє не лише забезпечити точність позиціонування в межах 1–2 см, а й допомагає відновлювати всі процеси навіть після тривалого періоду — днів, місяців чи років.
На жаль, інколи виникають проблеми з покриттям мобільних мереж. Однак, за нашими спостереженнями, використовуючи RTK-модему John Deere, ми змогли працювати деякий час без мобільного покриття завдяки функції RTK Extend. Ця функція дозволяє модему використовувати дані з попереднього з’єднання з базовою станцією для збереження високої точності протягом більш тривалого часу (до кількох днів).
Загалом, коли система налаштована і встановлена правильно, RTK демонструє найвищу якість роботи.
— Під час попередніх інтерв’ю ваші колеги розповідали, що в центрі уваги в «Агрейні» — диференційне внесення добрив. Як розвивається цей напрям?
— Ми розробили унікальну програму Calculating Zones Yield (калькулятор зон продуктивності) спільно з деканом агробіологічного факультету, доктором сільськогосподарських наук та професором НУБіП Оксаною Тонхою. В основі цього калькулятора — агрохімічна характеристика ґрунтів та накопичені дані врожайності.
Наприклад, в Чернігівській області ми працюємо на полі площею 260 га, де одна ділянка площею 8 га дала 16 т/га кукурудзи, а інша ділянка на площі 15 га — лише 9 т/га. Зважаємо на вміст гумусу на ділянці (1,5%) і не намагаємося вирівняти все поле за однією схемою, а орієнтуємося на максимальну врожайність кожної ділянки, відповідно до її потенціалу.
Завдяки цьому калькулятору ми можемо оцінити максимально можливу врожайність. Наприклад, якщо агроном розраховує на середню врожайність 12 т/га, а система говорить, що це неможливо і максимально можна очікувати 11 т/га, це вже підстава для точних розрахунків. Так ми ефективно розподіляємо добрива, орієнтуючи їх на ділянки з найбільшим потенціалом.
— Як саме реалізовуєте технологічний процес дифвнесення добрив?
— Для точного і раціонального внесення добрив ми придбали сучасне обладнання — диференційний розкидач Amazone, систему Y-Drop для обприскувачів та інструменти моніторингу азоту Yara N-Tester і Soilscan. Так контролюємо внесення добрив у режимі реального часу і підвищуємо врожайність.
Зокрема, на полях, де використовували систему Y-Drop, урожайність кукурудзи зросла на 1 т/га у порівнянні з іншими ділянками. Обладнання повністю окупило себе вже в перший сезон, навіть за використання лише на частині площ.
Для точного внесення КАС з азотом ми також впровадили сучасні інструменти моніторингу:
- Yara N-Tester — для визначення рівня засвоєння азоту рослинами методом листкової діагностики;
- Soilscan — для аналізу вмісту азоту в ґрунті.
Наприклад, завдяки результатам сканування ґрунту Soilscan ми здійснили локальне внесення КАС на кукурудзяних полях, що позитивно вплинуло на розвиток качанів — вони стали більш здоровими та повноцінними. Для пшениці азотне підживлення проводили у фазі викидання колоса з урахуванням стану посівів і погодних умов (внесення здійснили напередодні дощу), що дозволило отримати врожай другого класу. Усі ці операції виконують в автоматичному режимі.
— Де ще застосовуєте диференціацію?
— Останні кілька років активно впроваджуємо технологію диференційного висіву насамперед на кукурудзі.
Для зниження витрат на препарати застосовуємо системи комп’ютерного контролю та автоматичного регулювання роботи обприскувачів. Обприскувачі, оснащені сучасними бортовими комп’ютерами, забезпечують економію ЗЗР у середньому до 10%, як порівняти з традиційними моделями.
Окремий напрям — диференційна десикація таких культур, як ріпак, соняшник і кукурудза. У цьому разі створення карт-завдань базується на актуальних даних NDVI або знімках зі спектральної камери дрона, за якими поле поділяється на зони. Оцінюємо стан рослин, ступінь їх зрілості, вологість зерна і відповідно до цього коригуємо норму внесення десиканта.
— Яка ситуація в компанії з персоналом? Чи достатньо на ринку фахівців із точного землеробства і як це впливає на ефективність виробництва?
— Війна суттєво вплинула на кадровий потенціал компанії: багато працівників пішло захищати Україну, є проблема з міграцією, що створило дефіцит кадрів у всіх підрозділах, особливо серед технічних фахівців. Нестача досвідчених механізаторів, інженерів, налагоджувачів обладнання — одна з ключових проблем.
Щоб пом’якшити кадровий дефіцит, ми активно залучаємо студентів аграрних і технічних спеціальностей до проходження практики та сезонних робіт, створюємо базу для формування майбутнього кадрового резерву компанії.
Паралельно інвестуємо в розвиток власних працівників: організовуємо внутрішнє навчання, курси підвищення кваліфікації, наставництво з боку досвідчених колег.
Важливим напрямом лишається автоматизація виробничих процесів. Ми постійно працюємо над впровадженням цифрових рішень, що дають змогу підвищити ефективність, мінімізувати вплив людського чинника та оптимізувати використання ресурсів. Цифри в усіх сенсах — наш тил. Без них у сучасному полі нікуди.
